ПІЧНИ́Й, а́, е́. Стос. до печі. Добрі результати дає внесення пташиного посліду і пічного попелу в нормі 4 — 6 центнерів на гектар (Хлібороб Укр., 4, 1964, 14); Пічне приладдя виготовляють заводським способом з чавуну (Довідник сіль. будівельника, 1956, 447); // Який здійснюється за допомогою печі, печей. Пічне [лежакове] обігрівання застосовують в невеликих односхилих та двосхилих теплицях (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 14); Дуже примітивний характер мало виробництво труб, що грунтувалося переважно на пічному зварюванні (Розв. науки в УРСР.., 1957, 434).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 552.

Пічний, а, е. Печной. Пічний черінь. ХС. ІІІ. 50. Пічна стіна. Стѣна, къ которой прилегаетъ бокомъ печь, въ ней же находится дверь изъ сѣней. Черк. у. Пічне вікно. Окно въ задней стѣнѣ, къ которой прилегаетъ печь. Мирг. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 189.