ПІ́ФІЯ, ї, ж. У стародавній Греції — жриця-віщунка в храмі бога Аполлона у Дельфах; // перен. Особа, що робить незрозумілі, двозначні висновки. На півострові Мала Азія.. світова реакція готує плацдарм для такої війни, про яку лементують у своєму віщувальному трансі турецькі піфії (Смолич, Після війни, 1947, 90).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 550.