ПІСЛЯЙМЕ́ННИК, а, ч. Слово, яке за функцією відповідає прийменникові, але ставиться після слова, до якого відноситься. Післяйменник — службове слово, що ставиться після іменника і вказує на його відношення до інших слів у реченні (Сл. лінгв. терм., 1957, 125).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 543.