ПІСЛЯВОЄ́ННИЙ, а, е. Який буває, здійснюється, відбувається, настає і т. ін. після війни; стосується часу після неї. Для поліпшення лісового господарства надто багато зроблено в нас у післявоєнний час (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 204); Помітне місце в післявоєнній прозі займають нарисові твори (Іст. укр. літ., II, 1956, 292).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 542.