ПІРИДИ́Н, у, ч. Отруйна легкозаймиста безбарвна прозора гігроскопічна рідина з неприємним різким запахом. — Перший радянський піридин повинен з’явитися на нашому заводі (Шовк., Інженери, 1948, 76); Запах бергамотового масла, піридину, толуолу знижує поріг присмеркового зору (Рад. психол. наука.., 1958, 26).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 539.