ПІРА́ТСЬКИЙ, а, е, іст. Прикм. до піра́т. Піратські наскоки; // Належний пірату, піратам. Сотні піратських суден борознили по всіх напрямах Середземне море (Іст. стар. світу, 1957, 158); Якийсь піратський корабель напав на торговий (Ле, Клен. лист, 1960, 164).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 538.