ПІРАМІ́ДКА, и, ж. Зменш.-пестл. до пірамі́да. Насипала [Марина] цукру в цукерничку, накраяла булки і тепер укладала кусні в апетитну пірамідку (Вільде, Сестри.., 1958, 209); Руки їй тремтять від хвилювання, і вона мало не випускає цілу пірамідку тарілок (Тулуб, Людолови, II, 1957, 436).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 538.