ПІНЦИРО́ВАНИЙ, а, е, с. г. Дієпр. пас. мин. ч. до пінцирува́ти. Проріджують крону вкорочуванням усіх пінцированих пагонів у попередні роки (Хлібороб Укр., 3, 1966, 36).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 537.