ПІНОБЕТО́ННИЙ, а, е. Вигот. з пінобетону. Пінобетонний виріб; // Признач. для виготовлення пінобетону. Пінобетонний агрегат обслуговується лише двома робітниками (Роб. газ., 18.ІХ 1965, 1).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 536.