ПІЙМА́ТИСЯ, а́ється, док.

1. Потрапити на гачок, у пастку і т. ін. (про рибу, звірів, птахів). Раз Лев пішов поживи розглядать Та у тенета і піймався (Гл., Вибр., 1951, 26).

2. Бути зловленим, схопленим, викритим і т. ін. [Старшина:] Всі гроші громадські треба здать у казначейство,.. щоб не пійматься! (К.-Карий, І, 1960, 39); Повідали [люди], що був в опришках колись, але, піймавшися, обіцяв за ласку свободи перейти на службу поліційну і виловити всіх своїх бувших товаришів (Хотк., II, 1966, 54); — Я тебе давненько пристерігаю, — аж от коли піймалась… (Вовчок, І, 1955, 136).

◊ Пійма́тися у лабе́ти (ла́пи і т. ін.) кому — попасти в залежність до кого-небудь. — Одного ірода здихалася, другому [жандармові] у лабети піймалася! (Мирний, IV, 1955, 376); [2-й чоловік:] Мартин.. горілки не вживав, а як піймався у лапи глитаєві, розпився і звівся ні на що! (Кроп., І, 1958, 481).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 531.