ПІДЦЕНЗУ́РНИЙ, а, е. Який контролюється цензурою, підкоряється цензурним вимогам. Ушинський зумів, використовуючи підцензурні журнали, популяризувати свої педагогічні погляди (Видатні вітч. географи.., 1954, 83); Захоплений був Шевченко й тими творами російської революційно-демократичної літератури, які з’являлись у підцензурній пресі (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 429).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 524.