ПІДХМА́РНИЙ, а, е. Дуже, надзвичайно високий. У підхмарних чорних глибинах моторошно гуляли прожектори (Гончар, III, 1959, 246).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 522.