ПІДХЛІ́БНО, діал. Присл. до підхлі́бний. — Нехай, щоб мене назвали не лиш мрійником, але і менш підхлібно (Коб., III, 1956, 219); Йому підхлібно посміхались. Авторитет Проців міцнів (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 103).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 521.