ПІДХЛИ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Злегка хлипати. Батько ..голосно заридав, підхлипуючи по-дитячому (Кос., Новели, 1962, 41).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 521.