ПІДХИЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПІДХИЛИ́ТИСЯ, хилю́ся, хи́лишся, док.

1. Нагинатися, нахилятися під що-небудь. Бджола піднялася трохи угору, роздалася ушир, дід підхилився під улик, і бджола почала тихо осідати у його [нього] (Мирний, І, 1954, 192).

2. перен. Робитися покірним, підкорятися кому-, чому-небудь, чиїйсь волі. Просто не вірить [Хо], щоб ця палка молодіж.. витривала боротьбу з його чудодійною силою, не підхилилася їй (Коцюб., І, 1955, 171).

3. тільки недок. Пас. до підхиля́ти.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 521.

Підхилятися, ля́юся, єшся, сов. в. підхили́тися, лю́ся, лишся, гл.

1) Склоняться, склониться подъ что. Як пійду я у луг по калину, да виломлю калинову вітку, да пійду я підгинаючись, да пійду я підхиляючись, щоб мені віття не подломить. МУЕ. III. 162.

2) Покоряться, покориться, подчиниться.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 184.