ПІДТРИ́МУЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до підтри́мувати. Гірлянди підвісних ізоляторів бувають підтримуючі, призначені для підвішування проводів до проміжних опор (Сіль. лінії електропередачі, 1956, 19); На вимогу комбата артилерійський підтримуючий полк вислав дві самохідні гармати (Гончар, І, 1954, 221); Корм, необхідний для життєдіяльності й відновлення органів, що зношуються, називається підтримуючим (Зоол., 1957, 176).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 517.