ПІДТО́ЧУВАТИСЯ¹, ується, недок., ПІДТОЧИ́ТИСЯ, то́читься, док.

1. розм. Підгинатися, згинатися від слабості, втоми і т. ін. (про ноги). Ноги підточилися у мене, але я зібрала всю волю і всі сили і зберегла спокій (Рибак, Зброя.., 1943, 154).

2. тільки недок. Пас. до підто́чувати ¹. З дня на день його віра в потребу цієї роботи поволі підточувалась (Дмит., Наречена, 1959, 82).

ПІДТО́ЧУВАТИСЯ², ується, недок. Пас. до підто́чувати².

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 516.