ПІДТО́ПЛЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., ПІДТОПИ́ТИ, топлю́, то́пиш; мн. підто́плять; док., перех., у чому і без додатка, розм.

1. Топити, протоплювати трохи або додатково. — Поки аж не скінчилися морози, то все .. підтоплювали (Фр., І, 1955, 284); Через годину найшло жінок .. Підтопили в печі, гріли окропи (Мирний, III, 1954, 119).

2. Розтоплювати, розплавляти трохи або додатково.

ПІДТО́ПЛЮВАТИ², юю, юєш і ПІДТОПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПІДТОПИ́ТИ, топлю́, то́пиш; мн. підто́плять; док., перех. Затоплювати, заливати водою знизу або частково. — А то он Чорненьку [село] підтоплює, води просочуються з нашого каналу (Гончар, Тронка, 1963, 282); Ой скоро дівчина на човен ступила, Тихая вода човен підтопила (Чуб., V, 1874, 367); Рось вище греблі налилася.. і підтопила довгий рядок зеленої лози понад берегом (Н.-Лев., IV, 1956, 98); * Образно. Тепер жіноча жалість почала підтоплювати закипілі біль і образу (Стельмах, I, 1962, 607).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 515.

Підтоплювати, люю, єш, сов. в. підтопити, плю, пиш, гл.

1) Затапливать, затопить, залить водой. Ой скоро дівчина на човен ступила, тихая вода човен підтопила. Чуб. V. 367.

2) Затапливать, затопить печь, поджечь въ печи дрова. Підтопили в печі, гріли окропи. Мир. Пов. II. 99.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 182.