ПІДТОВА́РНИК, а, ч., рідко. Колода, яку підкладають під човни, бочки і т. ін. Харчові продукти, які зберігають у тарі, розміщують на підтоварниках, на висоті 20 см від підлоги (Технол. пригот. їжі, 1957, 15).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 515.

Підтоварник, ка, м. Бревнышко, подкладываемое подъ лодку при вытаскиваніи ея на берегъ. (Стрижевск.).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 182.