Про УКРЛІТ.ORG

підтакувати

ПІДТА́КУВАТИ, ую, уєш, недок.

1. Погоджуватися з чиєю-небудь думкою, висловлюванням, звичайно повторюючи «так» або інші підтверджуючі згоду слова. А суддя нічогісінько, іще підтакує: — Так, так, душко, так (Кв.-Осн., II, 1956, 280); — Еге, — підтакувала за старим і Михайлиха (Козл., Ю. Крук, 1957, 345).

2. Схвалювати, підтримувати чиї-небудь дії, вчинки. Була собі у одних людей дочка, та дуже лінива, ні до якої роботи не візьметься, ..та ще й мати у неї була така, що підтакувала їй (Укр.. казки, легенди.., 1957, 410); Огляд робить Буйко, Кость Назарович здебільшого тільки підтакує (Баш, П’єси, 1958, 36).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 512.

вгору