ПІДСІ́ННЯ, я, с.

1. Ганок з піддашшям. Вдовина дочка замітає підсіння (Чуб., V, 1874, 1078).

2. діал. Рундук (для продажу товарів). Він побіг на підсіння і купив.. батогів (Фр., III, 1950, 55).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 500.

Підсіння, ня, с. Крыльцо подъ навѣсомъ. Чуб. V. 65. Ідуть вони без вдовине подвір’я, вдовина дочка замітає підсіння. Чуб. V. 1078. Ум. Підсіненько, підсіннячко. Красная Марусенько, не виходь раненько на нове підсіненько. Лукаш. 157.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 179.