ПІДСІКА́ТИСЯ, а́ється, недок., ПІДСІ́КТИСЯ, іче́ться, док.

1. Поранюватися, підламуватися (перев. про ногу) або збивати копито (про коня). Кінь підсікся.

2. тільки недок. Пас. до підсіка́ти.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 500.

Підсікатися, ка́юся, єшся, сов. в. підсіктися, січуся, че́шся, гл. О лошади: сбивать, сбить копыто или поранить ногу.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 179.