ПІДСУСІ́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПІДСУСІ́ДИТИСЯ, джуся, дишся, док., розм. Розміщуватися по сусідству; присусіджуватися.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 512.

Підсусіджуватися, джуюся, єшся, сов. в. підсусідитися, джуся, дишся, гл. — до ко́го. Жить, находиться у кого въ положеніи підсусідка. До його всі підсусіжувалися. Драг. 218.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 181.