ПІДСУ́РМЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПІДСУРМИ́ТИСЯ, млю́ся, ми́шся; мн. підсурмля́ться; док.

1. Те саме, що підчо́рнюватися.

2. тільки недок. Пас. до підсу́рмлювати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 511.