ПІДСУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДСУКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм.

1. Сукаючи, додатково приєднувати; присукувати.

2. Загинаючи, робити коротшим; закачувати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 511.

Підсукувати, кую, єш, сов. в. підсука́ти, ка́ю, єш, гл. Засучивать, засучить, подворачивать, подворотить (рукава, брюки). Штани вибійчані, підсукані аж до колін. Мир. ХРВ. 11.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 181.