ПІ́ДСТІЛКА, и, ж. Те саме, що підсти́лка. Поки вони [корови] цмулять воду, підложить [Олексій] їм свіжу підстілку (П. Куліш, Вибр., 1969, 289); На підстілку худобі в колгоспі використовують торф, тирсу з лісопилки, деревне листя тощо (Колг. Укр., 8, 1956, 23); Навесні, коли розтане сніг і підстілка прогрівається до 15-17°, клопи пробуджуються (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 101).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 507.