ПІДСТЬОБНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. Однокр. до підстьо́бувати². Він підстьобував коня і, виїхавши з-за кущів, побачив справді дві постаті (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 223); Привернути до своїх військ увагу союзників, підстьобнути всіх тих, від кого залежать поставки, — ось чого насамперед хотів досягти головнокомандувач своїм незвичайним парадом (Гончар, II, 1959, 362).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 510.

Підстьобнути, бну, не́ш, гл. Хлестнуть кнутомъ? Та ба! мари не підстьобне! Котл. Ен. VI. 39.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 181.