ПІДСТУПА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПІДСТУПИ́ТИСЯ, ступлю́ся, сту́пишся, док., розм. Те саме, що підступа́ти 1, 4. Емене́, яка досі скоса поглядала на чужинок, підступилась ближче і почала оглядати їх з голови до ніг (Коцюб., І, 1955, 289); Вона стріпнула головою, поправила на потилиці волосся і підступилася до Гната (Чорн., Потік.., 1956, 93); А що таке Сергій Антонович Друзь?.. До нього не підступишся. Але й підступатися зовсім не хочеться (Шовк., Людина.., 1962, 42).

Не (стра́шно) підступи́тися: а) (до чого) про щось дуже дороге; б) (до кого) про кого-небудь сердитого, гордого, зарозумілого і т. ін.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 510.