ПІДСТРИ́ЖЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до підстри́гти. Шура крутнула головою, і кілька пасом її коротко підстриженого волосся впали прямо на очі (М. Ол., Леся, 1960, 131); Він був одягнений у сірий дорогий костюм, випещений і чисто підстрижений (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 96); Ці очі та погордлива рисочка коло уст якось прикро вражали, псували.. чепурне Романове обличчя з русявим волоссям на голові, підстриженим «під польку» (Коцюб., І, 1955, 105); Художник підправив натуру: акуратно підстрижені грона винограду (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 9); * Образно. Є люди, у яких все укладено за форматом, все акуратно припасовано, підстрижено, підібрано (Кол., Терен., 1959, 83).

2. у знач. прикм. Підкорочений стрижкою. — Гляньте на них, мамцю, як вони виросли, — тріпонула підстриженими косами Люба (Кучер, Чорноморці, 1956, 563); // 3 коротким волоссям. Назустріч йому.. ішла.. молоденька підстрижена дівчина (Стельмах, II, 1962, 156); Підголений, підстрижений [Берник],.. ще молодшим на вигляд зробився! (Мур., Бук. повість, 1959, 278); // Який набрав певної форми після підрізування, укорочення (про кущі, дерева, гілки і т. ін.). За кілька., верст від маєтку.. почалася широка алея підстрижених пірамідальних тополь (Ів, Тарас. шляхи, 1954, 182).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 508.