ПІ́ДСТРИБОМ, присл., розм. Трохи, злегка підстрибуючи. Віктор повний свідомості від такого важливого доручення.. підстрибом біжить за хлопцями (Ів., Таємниця, 1959, 143); * Образно. Вгорі степовою кіннотою мчать пошматовані вітрами хмари, і місяць.. підстрибом іде їм назустріч (Кол., На фронті.., 1959, 21).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 508.