ПІДСТЕ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підстели́ти; // у знач. прикм. Сидів кобзар на підстеленій свитині (Бурл., О. Вересай, 1959, 54).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 507.