ПІДСТА́ВКА, и, ж.

1. Предмет, на який ставлять що-небудь або який підставляють під щось. Серед палати на срібній підставці стояла біла.. статуя Богази (Н.-Лев., III, 1950, 302); В кутку.. на підгонистій підставці світить недобрими очима круглоголовий сич (Стельмах, І, 1962, 296).

2. Те, чим підпирають що-небудь; підпірка. * Образно. Вечірнє сонце скувало срібну підставку для одиноких скель в морі (Коцюб., II, 1955, 295).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 506.