ПІДСОЛО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДСОЛОДИ́ТИ, джу́, ди́ш, док., перех. Робити злегка, трохи солодким. Почав хлопчик з того дня ходити за телям. Годував його молоком із соски, цукром молоко підсолоджував (Донч., VI, 1957, 144); * Образно. Ще по панських дворах вони [дворові] позвикали в горілці киснути, її п’яним хмелем підсолоджували своє гірке життя (Мирний, II, 1954, 155); — Кажуть, що ти.. людина вчена і добре розумієшся на законах. До кого ж іти, як не до таких, — підсолодила вона свої гострі слова (Тулуб, Людолови, І, 1957, 398).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 505.