ПІДСО́БКА, и, ж., розм. Допоміжне приміщення, що використовується для зберігання книг, реманенту, промислових і продовольчих товарів та інших цілей. Магазин був перебудований з старої куркульської хати і мав свою підсобку в ганку (Кучер, Трудна любов, 1960, 443); Сиділи [в’язні] в якійсь підсобці, приліпленій до тюремної стіни (Збан., Єдина, 1959, 253).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 504.