ПІДСМИ́КНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підсмикну́ти. Обидві гирки дзигарів підсмикнуті вгору, й маятник бадьоро марширує (Сміл., Зустрічі, 1936, 183); // у знач. прикм. Марія вертається із саду. В одній руці підсмикнута спідниця, а в другій — набрякла бруньками гілочка вишні (Вільде, Опов., 1954, 91).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 503.