ПІДСМИ́КАТИСЯ див. підсми́куватися.
ПІДСМИКА́ТИСЯ див. підсми́куватися.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 503.
а
б
в
г
ґ
д
е
є
ж
з
и
і
ї
й
к
л
м
н
о
п
р
с
т
у
ф
х
ц
ч
ш
щ
ю
я
ПІДСМИ́КАТИСЯ див. підсми́куватися.
ПІДСМИКА́ТИСЯ див. підсми́куватися.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 503.
Підсмикатися, каюся, єшся, сов. в. підсмикатися, каюся(чуся), єшся(чешся), гл. Поддергивать, поддернуть, подбирать, подобрать платье. І підсмикалася, і підтикалася, і підперезалася. Стор. МПр. 158.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 179.