ПІДСКИ́ГЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., розм. Скиглити час від часу, неголосно. Пси, попідгинавши хвости, юрмилися біля людей. Уже й не гавкали, а, лише підскиглюючи, гарчали, лячно позираючи на господарів (Ле, Хмельницький, І, 1957, 302).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 501.