ПІДСИ́ТОК, тка, ч. Негусте сито. Циган ледве виглядав з купи решіт.. та підситків (Н.-Лев., III, 1956, 79); Коли вода забулькотіла, виклала [Ганна Силь-вестрівна] на підситок перший десяток вареників (Сенч., На Бат. горі, 1960, 32).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 499.

Підситок, тка, м. Негустое сито. За підситок і ночовки так-сяк узялася. Мкр. Н. 5. Ум. Підси́течок. Заховаю під припічком, та й покрию підситечком. Чуб. V. 666.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 178.