ПІДСИ́ЛЕННЯ, я, с.

1. Дія за знач. підси́лити. Для підсилення горіння вугілля в ковальському горні користувались міхами з керамічними повітродувними трубками — соплами (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 414); Порівняння є один з основних художніх засобів підсилення емоційності мови (Мовозн., VII, 1949, 38).

2. Те саме, що підкрі́плення 2. Недурно залишали його без підсилення, без харчів, а коли зголодніле військо накидалося на селян,.. летіли на нього скарги (Тулуб, Людолови, І, 1957, 418).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 498.