ПІДСВИ́СНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до підсви́стувати. Чоловік зупинився, кинув на спориш налигач, здивовано підсвиснув (Стельмах, І, 1962, 479).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 497.