ПІДСА́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДСАПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Сапаючи землю навколо рослини, зрізувати бур’ян біля стебла. — Як було полю грядки або підсапую капусту,.. він усе слідком ходить за мною (Н.-Лев., VI, 1966, 326); Зустрічаючись у полі з дівчатами, що підсапували картоплю та буряки, Петрусь охоче зупинявсь, заходив з їми в розмову (Крим., Вибр., 1965, 335).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 496.