ПІДРО́БЛЮВАТИСЯ див. підробля́тися.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 492.

Підроблюватися, лююся, єшся, сов. в. підроби́тися, блю́ся, бишся, гл. Поддѣлываться, поддѣлаться. Де ж ваш первенець? спитав він, підроблюючись… під церковну мову. Левиц. І. 326.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 177.