ПІ́ДРАНИЙ, а, е, діал. Подертий, подраний. Переступив [Бовдур] через хлипаючого мужика.. і втонув у своїм куті, накривши ноги якимось підраним мішком (Фр., І, 1955, 283); Сиве засмоктане волосся вибивається [у баби] неладними космами з-під брудної хустки; кожух смердючий, підрана чорна сорочка і запаска гірша шмати (Хотк., II, 1966, 413).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 489.