ПІДПУХА́ТИ, а́є, недок., ПІДПУ́ХНУТИ, не; мин. ч. підпу́х, ла, ло; док. Трохи або в окремих місцях пухнути; припухати. Нога на підошві розчервонілась, помітно підпухла (Гончар, Людина.., 1960, 82); Очі підпухли так, що втратили симетрію (Вільде, Сестри.., 1958, 31).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 488.