ПІДПРАВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПІДПРА́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. підпра́вляться, док.

1. Приводити що-небудь власне в порядок, у потрібний вигляд. — Ось як підправимося трохи по господарству, піду до ворожки на хутори. — На ворожку плюнь, на серце надійся (Тют., Вир, 1964, 375).

2. Трохи покращувати, відновлювати своє здоров’я. Їздив сього літа за границю, до Італії, підправився трохи (Коцюб., III, 1956, 346).

3. тільки недок. Пас. до підправля́ти 1. В результаті таких припрошень у всіх хатах і дворах аж варилося. Там підправлявся тин, там підмазувався причілок, підкрашувалися ворота (Хотк., І, 1966, 105).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 486.