ПІДПОРЯДКУВА́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. підпорядкува́ти і підпорядкува́тися. Бюрократизм означає підпорядкування інтересів справи інтересам кар’єри.. (Ленін, 8, 1970, 336); — На тих озерах розводять бобра.. То заповідник республіканського підпорядкування… (Чаб., Тече вода.., 1961, 143); Цей період [розпаду Київської Русі], що обіймає кілька століть, був для нашого народу сповнений страшенних бідувань, особливо з часу підпорядкування духовного життя Польщі єзуїтам (Довж., III, 1970, 76); Підпорядкування монополіями апарату капіталістичної держави, виникнення державно-монополістичного капіталізму означає посилення втручання держави в економіку (Ком. Укр., 2, 1965, 35); Військові мотиви в книгах про сучасну армію промовляють до нас і суворістю армійських звичаїв, і підкресленою строгістю службового підпорядкування (Літ. Укр., 18.IV 1967, 1).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 486.