ПІДПОРЯДКО́ВУЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до підпорядко́вувати. ..обмежувати боротьбу класів боротьбою всередині парламенту або вважати цю останню найвищою, вирішальною, підпорядковуючою собі всі інші форми боротьби, значить переходити фактично на сторону буржуазії проти пролетаріату (Ленін, 40, 1974, 20).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 486.