ПІДПИ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДПИТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Розпитувати, шукаючи кого-, що-небудь. Якось підпитував [Іван] роботу в Турці на тартаку, але там нових робітників не беруть до праці (Чорн., Визвол. земля, 1959, 28).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 483.

Підпитувати, тую, єш, гл. Разспрашивать. Верхнеднѣпр. у. (Залюб.).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 175.