ПІДПИ́ТОК: На підпи́тку — у стані сп’яніння від спиртного. Круста трохи на підпитку, але держиться ще досить твердо на ногах (Л. Укр., II, 1951, 390).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 483.

Підпиток, тку, м. Въ выраж. на підпи́тку, на підпи́тках. Выпивши, во хмелю. КС. 1882. ХП. 503. Будуть мене пани і козаки на підпитку зневажати. Мет. 415. Я ще не був п’яний, а так тільки, на підпитку. Радом. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 175.