ПІДПИ́ТИЙ, а, е. Те саме, що підпи́лий. Вернув [вернувся] радник сильно підпитий додому (Коб., І, 1956, 85).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 483.